-
1 Ранок мудріш вечора
El amanecer es más sabió que la noche // Antes de hacer nada, consúltalo con la almohadaІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Ранок мудріш вечора
-
2 вечер
1) вечір (р. вечора), вечорина. Время под вечер - підвечір, підвечірок (р. -рка). Под вечер, к вечеру - над вечір, перед вечір, надвечори, напідвечір, проти вечора. Дело было к вечеру - було над вечір. Поздний вечер - пізні ляги. Каждый вечер - що-вечора, щовечір. В тот вечер - того вечора. Однажды вечером - одного вечора. Добрый вечер! - добривечір! Близиться, приблизиться к вечеру - вечоріти, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. См. Вечереть;2) (вечернее собрание) вечір. Относящийся к вечеру - вечоровий. Вечерова програма].* * *ве́чір, -чорака́ждый \вечер — щове́чора, щове́чір, ко́жного ве́чора
под \вечер — надве́чір, під ве́чір; надвечори́
-
3 ахшам
вечір; ахшам болуй настає вечір, вечоріє СМ; ахшам олду настав вечір СГ; ахшам сайы щовечора ВН, БТ, О, К; ахшам стӱ надвечір СМ, У, К; ахшама надвечір НКД; сабадан ахшамаҗе з ранку до вечора К; ахшамаҗаз кӧтэклеме лазым слід лупцювати до самого вечора СК; ахшамаҗе до вечора Г; ахшамда увечері СЛ; ахшамд' ерек СМ, ахшамерек СБ, ахшамйерек П до самого вечора; ахшам хайыр П, Б, ахшам хайыр болсун СБ, О, ахшам хайырлар осун СЛ, ахшам (лар) ыңыз хайыр олсун Б, Г, ахшам (ы) ныз хайыр осун Б, Г, СЛ, СГ добрий вам вечір. -
4 till
1. n1) шухляда для грошей2) каса3) шухляда (для коштовностей)4) геол. тиль; валунна глина2. prep1) доtill now — досі, до цього часу
till then — доти, до того часу
2) не раніше, (тільки) після, до3. v1) обробляти, орати (землю)3) розм. ставити (сітку)4) амер. займатися хліборобством5) класти гроші в шухляду (в касу)4. conj1) доти, поки (не)do not leave till he comes — не йдіть, поки він не прийде
2) тільки після того, як; перш ніжshe will not come till you invite her — вона приїде (прийде) тільки після того, як ви її запросите
3) до«, поки (не)4) амер. без5) розм. ніжmore till one can take — більше, ніж можна взяти
6) (для того,) щобcome here till I see you — підійдіть, щоб я міг побачити вас
7) доtill the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; коли рак свисне
* * *I [til] v1) обробляти, орати ( землю)to till the land /the earth/ — обробляти землю
2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землюII [til] n1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)III [til] vto be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку
класти гроші в ящик, у касуIV [til] n; геол. V [til] prep1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія доtill now [then] — до цих [до тих]пір
till morning [evening] — до ранку [до вечора]
from. till — з/від /... до
2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця доVI [til]till the end — до кінця; досягнення певного результату
1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні зворотиwait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж
he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите
3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без
five minutes till three — без п'яти три дiaл.
4) чим5) до6) у той час як, покиenjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть
7) (після scarcely, barely y головному реченні) якhe scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ
8) ( для того) щоб••VII [til]till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне
частка, що вживається замість to -
5 nightfall
n1) присмерк, сутінки; вечір2) настання ночі (вечора)* * *[`naitfxːl]nнастання вечора; сутінки, вечір -
6 till
I [til] v1) обробляти, орати ( землю)to till the land /the earth/ — обробляти землю
2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землюII [til] n1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)III [til] vto be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку
класти гроші в ящик, у касуIV [til] n; геол. V [til] prep1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія доtill now [then] — до цих [до тих]пір
till morning [evening] — до ранку [до вечора]
from. till — з/від /... до
2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця доVI [til]till the end — до кінця; досягнення певного результату
1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні зворотиwait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж
he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите
3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без
five minutes till three — без п'яти три дiaл.
4) чим5) до6) у той час як, покиenjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть
7) (після scarcely, barely y головному реченні) якhe scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ
8) ( для того) щоб••VII [til]till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне
частка, що вживається замість to -
7 порывать
порвать1) рвати, порвати, (ткань, бумагу и т. п.) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, розідрати, (о мн.) пороздирати що. [Порве нове вино бурдюки (Єв. Л.). Не піймав я нічого і невід подер (Л. Укр.)];2) (рвать время от времени) рвати часом, посмикувати, (некоторое время) порвати, посмикати, (долго) попорвати, попосмикати;3) (о душевном порыве, безлично) поривати, порвати, помикати до чого. [Видно хату, видно грушу, - туди мою що-вечора пориває душу. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, туди-ж мою помикає що-вечора душу];4) -ать с кем, ч.-л. - поривати, порвати, зривати, зірвати, узяти розбрат з ким, чим, одкинутися од чого. [(Коцюбинський) остаточно пориває з реалістичною манерою своїх попередніх творів (Єфр.). Я зірву з ним знайомість (Л. Укр.). У тих людей… не стає властиво зваги взяти розбрат з життям упривилейованих клас (Коцюб.). А, Шмідти в Москві? Чи Лаговський од їх одкинувся? (Кримськ.)]. Порванный - порваний, драний, подраний, подертий, (об отношениях) зірваний. [Пізнають хлопці і в драній сорочці].* * *несов.; сов. - порв`ать1) (несов.: разорвать) порва́ти, розірва́ти; ( изодрать) поде́рти, подра́ти, розде́рти, розідра́ти, пороздира́ти2) (связи, отношения) порива́ти и рва́ти, порва́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти3) (несов.: нарвать чего-л. немного) нарва́ти4) (несов.: сорвать всё или многое) обірва́ти, позрива́ти5) (несов.: влечь, манить) порива́ти -
8 протягивать
протянуть1) (простирать) простягати, простягти и простягнути, протягати, протягти, простирати, простерти що до чого, що куди, (вытягивать) вистягати, вистягти що, (во мн.) попростягати и т. д. [Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко (Грінч.). Він простяг руку та й поблагословив мене (М. Вовч.). Як безсильна дитина протягнув до неї руки (Стеф.). Руці свої простираєте (Франко, Етн. Зб. V). Кучеряві в'язи попростягали зелені лапи над річкою (ЗОЮР. II.)]. -вать, -нуть руку, руки к кому, к чему - простягати; простягти руку, руки, (о мног.) попростягати руки до кого, до чого, сягати, сягнути, посягнути рукою за чим. [Тай посягнув за рожею стрілець молоденький (Федьк.)]. -нуть руку кому - простягти, подати руку кому. Не -вай руки, не дам - не простягай руки, не дам. -нуть ногу, ноги (расправить, вытянуть) - простягти, вистягти ногу, ноги, (о мног.) попростягати, повистягати ноги. [Не лежиться мені, ногу то простягну, то підкорчу (Тесл.)]. -вай ножки по одёжке - по своєму ліжку простягай ніжку. - нуть ноги (умереть) - випростатися, простягтися, дуба дати, ґиґнути, освіжитися. [Я побіг, так ще жива була; а може вже досі й простяглась (Кониськ.). Я дам, дак тут і освіжиться (Борз.) Ґиґнув старий (Липовеч.)]. -вать, -нуть верёвку поперёк улицы, двора - перепинати, переп'ясти и перепнути мотузку уперек вулиці, двора. -нуть межу к самой реке - протягти межу до самої річки;2) что во что, через что, сквозь что - протягати, протягти, промикати, промкнути що в що, крізь що. [Ой протягну я волоконце крізь віконце (Чуб.)];3) (дело, время) продляти, протягти, проволокти, проволоводити (діло, час); (прожить, перебиваясь) перетягти, прокалантати, перебідувати. [Продляли цілий день (Черк.). Як- небудь ще цей тиждень перетягнемо (Зміїв.)]. Лишь-бы -нуть время - аби протягти, загаяти час; аби день до вечора. Больной до вечера не -нет - хорий до вечора не дотягне, не витягне, не доживе;4) (голосом) протягати, протягти. [Так? - якось злякано протяг поет (Л. Укр.)]. Говорить -вая слова - говорити з протягом, на-розтяг. Протянутый - простягнутий и простягнений, протягнутий и -тягнений и т. д.* * *несов.; сов. - протян`уть1) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти; (руку, ногу) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти2) ( затягивать) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (несов.: медлить) зволіка́ти3) ( подвергать критике) протяга́ти и протя́гувати, протягти́ и протягну́ти -
9 відділ
ч1) (підрозділ установи, підприємства) department, division, section, sector, branchвідділ банку — bank division, branch bank
відділ закупівель — procurement development, procurement department
відділ охорони здоров'я — public health department, board of health
2) ( частина газети) part, sectionвідділ новин (в газеті, журналі) амер. — news-room
3) (частина вечора, концерту) part ( of concert) -
10 вчорашній
yesterday, yesterday's; ( що стосується вчорашнього вечора) last night's -
11 година
I ж( одиниця часу) hourдванадцята година дня — noon, twelve o'clock
дванадцята година ночі — midnight, twelve o'clock
пікова (найбільшого навантаження) година — busy hour
години пік — rush-hours, peak hours
години прийому — ( reception) hours, calling hours; surgery ( hours) ( лікаря)
шоста година вечора — 6 р.m.
II жшоста година ранку — 6 а.m.
(час, пора)лиха година — hard times pl, calamitous time
-
12 один
1) oneодин за одним — one after another, one by one
один на один — face to face; ( боротьба) hand to hand; ( розмова) confidentially, in private
один за одним — one after another, one by one
один з перших — among the first, one of the first
один одного — one another, each other
в одну мить — immediately, in a second, in the twinkling of an eye, in a trice, in a jiffy
одним духом — at one go, at a stretch, in one breath, in a jiffy/trice, at one draught
одним ковтком — at a draught, at one gulp
одним словом — in a word; in short
одним ударом — at one blow/stroke, in/with one stroke
всі до одного — all to a man; to the last man
2) ( без інших) alone; by oneself3) (якийсь, котрийсь) a, an, a certain; oneодного разу — once, one day
4) ( той самий) the sameодне й те саме — it is all the same; it comes to the same thing
5) ( ніхто інший) only, only one; alone; no one but, nobody but; (нічого, крім) nothing but6) ( деякий) a, a certain, some -
13 сьогодні
today; this dayсьогодні ввечері — this evening; ( після 7-8 години вечора) tonight
-
14 від
widniż, odвіднині / відсьогодні — od dziś
-
15 even-fall
-
16 good
1. n1) добро; благоfor the good of — на благо; заради
2) користьit is no good — марна річ, даремно
we know not what is good until we have lost it — присл. що маємо — не бережемо, а втративши — плачемо
2. adj (comp better; sup best)1) гарний; хороший; добрийto have a good time — гарно провести час, добре повеселитися
2) приємний3) корисний; придатний4) умілий, вправний, майстерний6) доброзичливий; добрий7) сприятливий, позитивний; добродійний; чистий8) вихований; слухняний9) люб'язний, милий10) свіжий, незіпсований, доброякіснийgood food — доброякісна (свіжа) їжа
11) справжній, непідробний12) надійний, кредитоспроможний13) здоровий; дужий14) справедливий, законний; виправданий; обґрунтований15) достатній, значний, багатий, порядний, чималийG. Conduct Badge — амер., військ. значок за бездоганну службу
G. Friday — церк. страсна п'ятниця
good God!, good gosh!, good heavens!, good gracious! — господи!, боже мій!, боже праведний!
as good as — майже; все одно що
as good as pie — амер. дуже гарний (симпатичний); вихований
as good as wheat — амер. дуже добре, підходить
as good as a play — дуже цікаво, кумедно
too good to be true — неймовірно, не може бути
to make good — дотримати слова; виконати обіцянку
good and hard — амер. солідно, дуже
good for you! — амер. тим краще для вас!; браво!
good sport (sort, egg, onion) — славний хлопець, молодець
* * *I nдобро, благо; користь; ( the good) добрі люди for good (and all) назавжди, остаточноII a(better; best)1) гарний, хороший; приємний, гарний; вигідний; зручний; який має гарну репутацію; високий, важливий (нaпp., про посаду)2) корисний; придатний3) умілий, вправний, майстерний, гарний; підходящий; який відповідає меті, призначенню, відповідний; (at) здібний4) добрий, доброзичливийgood feeling — симпатія; сприятливий, позитивний ( про відзив); доброчесний, добропорядний; чистий
good citizen — лояльний громадянин; вихований, слухняний
5) милий, люб'язний, добрий6) свіжий, незіпсований; доброякісний; справжній, непідроблений; надійний; кредитоспроможний7) здоровий, гарний; ( for) здатний, у змозі; дійсний; діючий8) ґрунтовний; виправданий; справедливий; законний9) достатній; рясний, неабиякий10) добрий, милий, любий (у ввічливому, іноді іронічному або поблажливому звертанні)11) сильний, великий, міцний; як слід12) добреthe Good Book — Біблія; священне писання
in good time — згодом, з часом; вчасно; заздалегідь, завчасно
to make good — стримати слово; виконати обіцянку; відшкодовувати, компенсувати ( втрату); довести, обґрунтувати; процвітати, робити успіхи
-
17 night
1. n1) ніч; вечірat night — вночі; увечері
all night long — всю ніч, протягом усієї ночі
night after night — щоночі, щовечора
by night — протягом ночі; під покровом ночі; вечорами
last night — минулої ночі; учора ввечері
night off — вільний (від роботи) вечір
to have a good (bad) night — добре (погано) спати вночі
2) темрява, пітьмаfirst night — театр. перша вистава, прем'єра
2. adj1) нічнийnight binoculars — військ. нічний бінокль
2) вечірній3. vпровести ніч; переночувати* * *I [nait] n1) ніч; час від настання темряви до світанку або від 6 години вечора до 6 години ранку; вечірnight out — вихідний вечір прислуги; юp. частина доби, що починається через годину після заходу сонця, що закінчується за годину до сходу сонця
2) вечір, відведений або призначений для якого-небудь заходуfirst night — прем'єра ( вистави); вечірка, гульня
3) пітьма, темрява, морокeternal night — вічний морок, смерть
4) як компонент складних слів ( night-) нічний; вечірнійII [nait] aнічний; який відбувається після настання темряви; вечірній -
18 overnight
1. nпопередній вечір2. adj1) що відбувався напередодні увечері (уночі)2) що тривав цілу ніч3. adv1) напередодні увечері2) з вечора і всю ніч; протягом ночі3) раптом, несподівано; відразу ж; за одну ніч* * *I n II a1) який мав місце, відбувався напередодні ввечері або вночі; який тривав усю ніч2) ( запланований) на одну ніч; призначений для короткої поїздки; дійсний протягом однієї ночі3) який відбувся раптово, несподіваноIII adv2) звечора (, всю ніч); всю ніч3) раптом, зненацька; відразу жIV vночувати, залишатися на ніч -
19 pillow
1. n1) подушка2) амер., спорт., розм. боксерська рукавичка3) тех. підкладка; подушка; вкладиш; підшипникto take council (to consult with) one's pillow — ранок мудріший від вечора
2. v1) класти голову (на щось)2) служити (бути) подушкою3) підкладати подушку* * *I n1) подушка; подушечка2) cл. спорт, жapг. боксерська рукавичка3) тex. подушка, підкладка; вкладиш; підшипникII v1) класти голову ( на що-небудь)3) підкладати подушки ( pillow up) -
20 toward
Iadj1) що відбувається2) наступний, що має відбутися3) слухняний; ґречний, добре вихований4) здатний до навчання, здібний до наукиIIprep1) (у напрямі) до2) на, доefforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання
4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось
5) близько (якогось часу)6) майже, приблизно, орієнтовно7) для, на* * *I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
См. также в других словарях:
ВЕЧОРА — (Мария В.; персонаж стих. В. Хлебникова; см. (ВЕЦЕРА)) МАРИЯ ВЕЧОРА Загл. Хл(909 12) (62); Как будто заснувший, лежит общий … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
з вечора — іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
МАРИЯ — 1. (Дева Мария; см. тж БОГОРОДИЦА, БОГОМАТЕРЬ, ДЕВА, МАДОННА, МАРИЯ ДОЧЬ, МАТЕРЬ, МАТУШКА ЗАСТУПНИЦА, МАТЬ, НАЗАРЕТСКАЯ, НЕВЕСТА) Кто плачет здесь? На мирные ступени Всходите все в открытые врата. Там в глубине Мария ждет молений, Обновлена… … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
зоря — і/, ж. 1) Те саме, що зірка 1). || нар. поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. 2) Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. || Час появи на горизонті такого освітлення. •• Від (од) зорі/ до зорі/ з ранку до вечора або з … Український тлумачний словник
щовечора — присл. Кожного вечора; протягом кожного вечора … Український тлумачний словник
щовечора — присл. (кожного вечора; протягом кожного вечора), щовечір … Словник синонімів української мови
БАШТАНСКАЯ РЕСПУБЛИКА — «БАШТАНСКАЯ РЕСПУБЛИКА («Баштанка»)», СССР, ВУФКУ, 1930, ч/б. Агитпропфильм. Фильм пропагандировал политику коллективизации. На завершающей стадии работы картина была запрещена республиканскими руководителями к выпуску на экран с обвинением в… … Энциклопедия кино
ЦВЕТОК НА КАМНЕ — «ЦВЕТОК НА КАМНЕ», СССР, киностудия ИМ. А.ДОВЖЕНКО, 1962, ч/б, 76 мин. Антирелигиозная драма. Самое идеалогизированное произведение Сергея Параджанова. Его сюжет, в основе которого была борьба с сектанством, мог служить в те годы признаком… … Энциклопедия кино
ШТУРМОВЫЕ НОЧИ — «ШТУРМОВЫЕ НОЧИ», СССР, УКРАИНФИЛЬМ, 1931, ч/б, 59 мин. Агитпропфильм. В ролях: Степан Шкурат (см. ШКУРАТ Степан Иосифович), Татьяна Вечора, Семен Свашенко (см. СВАШЕНКО Семен Андреевич), Евгений Пономаренко (см. ПОНОМАРЕНКО Евгений Порфирьевич) … Энциклопедия кино
Иерофания — (от греч. ιερός, «священный» + греч. φανός, «светоч, свет») проявление священного. Термин был введён румынским историком религий Мирчей Элиаде, который определил его как «нечто священное, предстающее перед нами».[1] По сути термин иерофания… … Википедия
Будни уголовного розыска (фильм) — Будни уголовного розыска … Википедия